самокатка
САМОКА́ТКА, и, ж., заст.
Назва різноманітних механічних візків, а також автомобіля, велосипеда, мотоцикла.
– Оце ми тут говорили, що вийшла така постанова: достроково закінчується сівба – бригадирові видається премія: патефон, самокатка або годинник (Григорій Тютюнник);
У 1752 році російський винахідник Л. Шамшуренков збудував коляску, яку рухали за допомогою педалей. Багато далі пішов талановитий механік-самоук І. Кулібін. Він збудував “самокатку”, яка мала своєрідну коробку передач, маховик, механічні гальма, роликові підшипники (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)