Словник української мови у 20 томах

сангвін

САНГВІ́Н, у, ч.

Те саме, що сангі́на.

* Образно. Поквапливо набивали стратенці люльки, розпалювали їх, і де-не-де спалахували жовтогарячі вогники, окреслюючи червоним сангвіном неголені щоки і підборіддя (З. Тулуб).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сангвін — сангві́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сангвін — -у, ч. Те саме, що сангіна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сангвін — сангві́н, сангві́на, сангі́на, сангі́н (франц. sanguine, від лат. sanguis – кров) 1. М’який темно-червоний олівець. 2. Назва малюнка, виконаного таким олівцем.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. сангвін — САНГВІ́Н, у, ч. Те саме, що сангі́на. *Образно. Поквапливо набивали стратенці люльки, розпалювали їх, і де-не-де спалахували жовтогарячі вогники, окреслюючи червоним сангвіном неголені щоки і підборіддя (Тулуб, Людолови, II, 1957, 105).  Словник української мови в 11 томах