санкціонувати

САНКЦІОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

Давати санкцію на що-небудь; визнавати щось законним, правильним, затверджувати, схвалювати щось.

– Я санкціоную звільнення громадянина Середи, – сказала [Маруся], подаючи слідчому акт з своєю резолюцією (Ф. Бурлака).

Значення в інших словниках

1. санкціонувати — санкціонува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. санкціонувати — ЗАТВЕРДЖУВАТИ, СХВАЛЮВАТИ, жм. давати добро <�санкцію>.  Словник синонімів Караванського
3. санкціонувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Давати санкцію на що-небудь; визнавати щось законним, правильним, затверджувати, схвалювати щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. санкціонувати — Затверджувати, затвердити, позатверджувати, стверджувати, ствердити, постверджувати, схвалювати, схвалити, посхвалювати, ухвалювати, ухвалити, поухвалювати  Словник чужослів Павло Штепа
5. санкціонувати — ДОЗВОЛЯ́ТИ кому що (давати згоду на здійснення чогось), ДОПУСКА́ТИ кого, ДАВА́ТИ з інфін., ДАВА́ТИ ПРА́ВО, ПІДПУСКА́ТИ до чого, розм., ПРИПУСКА́ТИ кого, що, розм., ПОЗВОЛЯ́ТИ розм., ЗВОЛЯ́ТИ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИ розм., БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ кого на що, уроч.  Словник синонімів української мови
6. санкціонувати — Санкціонува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. санкціонувати — САНКЦІОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Давати санкцію на що-небудь; визнавати щось законним, правильним, затверджувати, схвалювати щось. — Я санкціоную звільнення громадянина Середи,— сказала [Маруся], подаючи слідчому акт з своєю резолюцією (Бурл., М. Гонга, 1959, 87).  Словник української мови в 11 томах