санний

СА́ННИЙ, а, е.

Прикм. до са́ни.

Вітер зняв білу куряву, поволі замітаючи санний слід (П. Кочура);

Коли санний поїзд на Марківку до “Дніпровського” дав “гудок відходу”, раптом хтось затарабанив у двері (А. Хорунжий);

Звалювали [червоноармійці] на мобілізовані в селах санні підводи котушки з телефонним дротом, обвішувались апаратами (Ю. Збанацький);

// Пов'язаний з використанням саней, санок.

Герш у найближчу суботу устроїв [влаштував] санну поїздку за Дрогобич (І. Франко);

Санний спорт;

// Придатний, зручний для їзди на санях.

Санна дорога була добра, але сніг був здоровий (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. санний — са́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. санний — -а, -е. Прикм. до сани. || Пов'язаний з використанням саней, санок. || Придатний, зручний для їзди на санях. Санний спорт — швидкісний спуск на гоночних санях штучними або природними трасами з віражами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. санний — Са́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. санний — СА́ННИЙ, а, е. Прикм. до са́ни. Вітер зняв білу куряву, поволі замітаючи санний слід (Кочура, Зол. грамота, 1960, 399); Коли санний поїзд на Марківку до «Дніпровського» дав «гудок відходу», раптом хтось затарабанив у двері (Хор.  Словник української мови в 11 томах
5. санний — Са́нний, -а, -е Санный. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворіт. Ном. № 11433.  Словник української мови Грінченка