сатурація
САТУРА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
1. Насичення рідини газами; газування.
2. Хімічна обробка вуглекислотою цукрового соку для вилучення з нього вапна.
Вони [електроди] посилають імпульси про щільність розчину, необхідного для процесу сатурації – тобто очистки соку (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)