свербіння
СВЕРБІ́ННЯ, я, с.
Стан за знач. свербі́ти; свербіж.
При лупі й свербінні шкіри голови та випадінні волосся миють голову міцним відваром з суміші кори верби і коренів лопуха, взятих в рівних частинах (з наук. літ.);
І хоча Опанасовичу до таланту Васильовича було далеко, як куцому до зайця, але й він інколи відчував свербіння в руках (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)