своєкорисливість
СВОЄКОРИ́СЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. своєкори́сливий.
Почуття егоїзму, своєкорисливості йому самому були чужі, і він не міг дозволити, щоб так легко вони вселилися в ці юні душі (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)