своїти

СВОЇ́ТИ, свою́, ї́ш, недок., кого, що, діал.

Присвоювати.

– Негоже тобі наше добро совїти, – казала йому в очі тітка Марина (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. своїти — свою, своїш, недок., перех., діал. Привласнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. своїти — Своїти, свою, -їш гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть. Сумск. у.  Словник української мови Грінченка