святкування

СВЯТКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. святкува́ти.

Він напустив на себе сум; дивлячись на нього, подумаєш: гірке йому і те ваше святкування (Панас Мирний);

З великою урочистістю й теплотою пройшло там [у Грузії] у 1951 р. святкування 80-річчя з дня народження Лесі Українки (М. Рильський);

Вона знає, що увечері, на урочистому святкуванні її ювілею у шахтарському клубі, почує ще багато добрих слів від батьків цих діток (Ю. Мокрієв).

Значення в інших словниках

1. святкування — святкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. святкування — Дія за знач. святкувати  Словник церковно-обрядової термінології
3. святкування — -я, с. Дія за знач. святкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. святкування — СВЯ́ТО, ПРА́ЗНИК розм. (день або дні урочистого відзначення чогось); СВЯТКУВА́ННЯ, ПРАЗНИКУВА́ННЯ розм. (відзначення свята, якої-небудь урочистої події і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. святкування — Святкува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. святкування — СВЯТКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. святкува́ти. Він напустив на себе сум; дивлячись на нього, подумаєш: гірке йому і те ваше святкування (Мирний, III, 1954, 189); Матроський хор посилено готувався до святкування Першого травня (Смолич, Мир..  Словник української мови в 11 томах