свідерок

СВІДЕРО́К, рка́, ч., діал.

Зменш. до сві́дер.

Бере [Тимофій] свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. свідерок — свідеро́к іменник чоловічого роду свердел діал.  Орфографічний словник української мови
2. свідерок — -рка, ч., діал. Зменш. до свідер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свідерок — СВІДЕРО́К, рка́, ч., діал. Зменш. до сві́дер. Бере [Тимофій] свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (Стельмах, II, 1962, 34).  Словник української мови в 11 томах