свіжовипраний
СВІЖОВИ́ПРАНИЙ, а, е.
Який недавно або тільки що випрали.
У свіжовипраній, розстебнутій гімнастьорці, з мішком зерна через плече, іде і йде вподовж ниви Данько (О. Гончар);
Думаючи про все почуте, Девід пішов до ванної і прийняв душ, а тоді перевдягся у свіжовипраний рибальський светр і довгі штани: увечері було вже холоднувато (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)