свіжоскошений
СВІЖОСКО́ШЕНИЙ, а, е.
Який недавно або тільки що скосили.
У корівникові пахло теплим парним молоком, свіжоскошеною конюшиною і соняшниковою макухою (І. Цюпа);
Повітря начеб настояне на ароматах квітуючого буйнотрав'я, липового цвіту, чебрецю, першого свіжоскошеного сіна (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)