світлобоязнь
СВІТЛОБОЯ́ЗНЬ, і, ж.
Підвищена хвороблива чутливість ока до світла.
Новонароджені діти бояться світла, і тільки в затінку вони розплющують очі. Ця світлобоязнь звичайно минає наприкінці першого місяця (з навч. літ.);
– Що ж зробиш, – скрушно похитала головою Ганка, коли Кузь вийшов. – Буває в людей хвороба така – світлобоязнь (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)