світлошкірий

СВІТЛОШКІ́РИЙ, а, е.

Який має світлу шкіру.

Поки вона стояла так оглядаючись, до неї над'їхала та сама закрита карета, де на передку сидів світлошкірий негр середнього віку... (Р. Доценко, пер. з тв. М. Мітчел).

Значення в інших словниках

1. світлошкірий — світлошкі́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. світлошкірий — -а, -е. У якого світла шкіра.  Великий тлумачний словник сучасної мови