себелюбство
СЕБЕЛЮ́БСТВО, а, с.
Турбота тільки про себе, про свої інтереси; егоїзм.
Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства (Григорій Тютюнник);
Кілька хвилин у нього боролося професійне себелюбство і почуття до Насті, і останнє взяло верх (М. Тарновський).
Словник української мови (СУМ-20)