сектантство
СЕКТА́НТСТВО, а, с.
1. Приналежність до релігійної секти; релігійний рух осіб, що відокремилися від панівної церкви.
Сектантство на Україні потребувало українських перекладів Євангелія і Псалтиря, не маючи котрих, наші “штундарі, шалапути” і т. д. беруться до російських і таким способом “помосковлюються” (М. Драгоманов).
2. перен. Вузькість поглядів осіб, що замкнулися в своїх групових інтересах; замкнутість, властива секті (у 2 знач.).
Вірно говорив Тур, що давало себе відчути сектанство, замкнутість підпільників-революціонерів (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)