секуляризація
СЕКУЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Перетворення церковної і монастирської власності на світську, державну.
Осифляни, .. не лише ревно захищали монастирські землеволодіння, яким загрожувала секуляризація, а і висували концепцію божественного походження великокнязівської влади (з наук.-попул. літ.).
2. Вилучення чого-небудь із церковного, духовного відання і передача світському, цивільному.
Секуляризація шкільного викладання;
// перен. Звільнення від церковного, духовного впливу (в суспільній і розумовій діяльності, в художній творчості).
У XVIII столітті секуляризація літератури була вже настільки сильною, що реалістичні тенденції, які постійно пробивалися в секральних та інших творах минулого, уже завойовували провідне місце (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)