Словник української мови у 20 томах

семисвічник

СЕМИСВІ́ЧНИК, а, ч.

Свічник для семи свічок.

Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати і притискала до грудей кривий семисвічник з старого срібла (М. Коцюбинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. семисвічник — семисві́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. семисвічник — Свічник із сімома раменами, який стоїть на престолі чи за престолом; семираменний свічник  Словник церковно-обрядової термінології
  3. семисвічник — -а, ч. Свічник для семи свічок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Семисвічник — Емблема семи планет, що, будучи очима Господа, містять у собі усе і усе бачать. Центральна гілка символізує Сонце, чи вождя; инші – по три з кожного боку – символізують Місяць, Меркурій, Венеру, Марс, Юпітер і Сатурн.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. семисвічник — СЕМИСВІ́ЧНИК, а, ч. Свічник для семи свічок. Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати і притискала до грудей кривий семисвічник з старого срібла (Коцюб., II, 1955, 178).  Словник української мови в 11 томах