сенсор

СЕ́НСОР, а, ч., спец.

1. Високочутливий елемент, який здатний перетворювати різноманітні види неелектричних впливів (температура, магнітне поле тощо) на електричний сигнал.

Напівпровідникові сенсори;

// Високочутливий прилад на основі такого елемента.

Визначено шляхи покращення чутливості та селективності бар'єрних сенсорів газів на основі плівок фталоціанінів (з наук. літ.).

2. Людина, що володіє чутливістю шкіри.

Значення в інших словниках

1. сенсор — се́нсор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сенсор — -а, ч. 1》 спец. Датчик; елемент, що сприймає дотик, зміну температури, освітлення, швидкості та ін. з подальшою передачею на вимірювальні або керуючі прилади. 2》 Людина, що володіє чутливістю шкіри. 3》 фізіол. Окремий рецептор або рецепторний орган (око, вухо та ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови