сентименталізм
СЕНТИМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч.
1. Літературний напрям другої половини XVIII – початку XIX століття, що розвивався як заперечення класицизму, характеризувався особливою увагою до індивідуального духовного світу людини, до природи і водночас відзначався ідеалізацією дійсності та надмірною чутливістю в її зображенні.
Засуджуючи класицизм, сентименталізм, Павлик підкреслював вагу натуральної, тобто реалістичної школи, боровся за реалістичний напрям у літературі (з наук. літ.);
Як прихильник поєднання реалістичного зображення дійсності з сентименталізмом, Квітка-Основ'яненко у своїх сентиментально-реалістичних повістях прагне не тільки показати побут села, а й розчулити читача благородними рисами героїв (з навч. літ.).
2. Те саме, що сентимента́льність.
Ворог усякого сентименталізму, він поглядав на світ холодним оком анатома (І. Франко);
– Ви не думайте, що я не розумію ваших найкращих побажань, продиктованих .. відсутністю певних знань і сентименталізмом (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)