середнячок
СЕРЕДНЯЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до середня́к.
[Дудар:] Середнячок? [Книш:] Хто, свояк? Атож (І. Микитенко);
Але як мусив себе почувати Дмитрій Карамазов, коли він .. побачив, що з розмаху нічого не вийшло й що його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі “собирателя землі руської” і опускається так би мовити, на тормозах до інтересів міщанина-середнячка (М. Хвильовий);
[Іван:] – .. А уже більшість людей проходить школи звичайними середнячками. Се не заважає їм бути порядними людьми (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)