сечовивідний
СЕЧОВИВІДНИ́Й, а́, е́, у сполуч. з ім. канал, шляхи.
Яким сеча виходить з нирок.
Слизова оболонка, яка встелює сечовивідні шляхи і особливо сечівник, у дітей молодшого віку позначається великою ранимістю, зниженою стійкістю і посиленим злущуванням епітелію (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)