Словник української мови у 20 томах

сивіючий

СИВІ́ЮЧИЙ, а, е.

Який сивіє.

– З-під шолома спливало довге і густе, сивіюче вже волосся на його плечі (І. Франко);

На поріг виходить жінка .. з короною сивіючого, але ще пишного волосся (І. Сенченко);

В задумі стоїть біля лантухів отаманка, поправляючи на шиї важку, вже сивіючу косу (О. Гончар);

Автомашини з бійцями пронеслися геть, занурюючись у сивіючу сутінь літнього вечора (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сивіючий — див. сивий  Словник синонімів Вусика
  2. сивіючий — СИВІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до си́ві́ти. — З-під шолома спливало довге і густе, сивіюче вже волосся на його плечі (Фр., VI, 1951, 58); На поріг виходить жінка.. з короною сивіючого, але ще пишного волосся (Сенч., Опов.  Словник української мови в 11 томах