сигналізувати
СИГНАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Передавати сигнальні знаки.
Зрештою копач погиб [загинув] через власну необережність – чом не сигналізував швидше? (І. Франко);
Прив'язали [партизани] коні, самі вийшли на галявину, щоб сигналізувати льотчикам (М. Шеремет).
2. Повідомляти сигналом (у 1 знач.) про що-небудь.
Над нами розлітались вогняним дощем і зорями ракети. То сигналізували про нещастя, прохаючи допомоги (М. Трублаїні);
Стьопа зліз на камінь і прапорцями сигналізував Марусі про перші одержані в бою перемоги (О. Донченко);
Радіолокатори, встановлені на суднах, сигналізують капітанові про скелі, айсберги і зустрічні судна (з газ.).
3. перен. Попереджати, повідомляти про що-небудь (перев. небажане), що відбулося або може відбутися.
Звичайно, вірити, що висунуте в ньому обвинувачення проти академіка Шульги справедливе, Куцевич не міг. Але лист сигналізував (Н. Рибак);
– Я сигналізуватиму про всяку небезпеку, я не дам війтові накрити нас мокрим рядном (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)