сигнатурник

СИГНАТУ́РНИК, а, ч.

Працівник аптеки, що переписує рецепти на сигнатури (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. сигнатурник — сигнату́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сигнатурник — -а, ч. Працівник аптеки, що переписує рецепти на сигнатури (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сигнатурник — СИГНАТУ́РНИК, а, ч. Працівник аптеки, що переписує рецепти на сигнатури (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах