сизенький
СИЗЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до си́зий 1, 3.
Коли ж з чистого, як сльоза, скла графин заграв сизенькими смужечками світу.., приязно забряжчали чарочки, хитаючись на своїх високих підставках, тоді зразу забулося про все (Панас Мирний);
– Яка красива. Ну – лялечка! ніжно і зворушено промовила мати. – І позіхає, глянь. Голубонько ж ти моя сизенька, квіточка... (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)