симбіоз

СИМБІО́З, у, ч.

1. біол. Форма співжиття організмів різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду.

Взаємно вигідні відносини між тваринами, між тваринами і рослинами вчені називають симбіозом (з газ.).

2. перен. Вдале поєднання різнорідних елементів.

Плідний симбіоз різнонаціональних елементів яскраво позначився, зокрема, у новішому пласті слов'янського музичного фольклору Карпат (з наук. літ.);

Творчий симбіоз соціології, логіки, філософії, психології й мистецької думки досить яскраво виявляється в ряді нових романів, повістей, новел (з газ.).

Значення в інших словниках

1. симбіоз — симбіо́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. симбіоз — -у, ч. 1》 біол. Форма співжиття організмів різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду. 2》 перен. Вдале поєднання різнорідних елементів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. симбіоз — симбіо́з (від грец. συμβίωσης – співжиття) форма співжиття організмів (симбіонтів) різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду (напр., раків-самітників з актиніями).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. симбіоз — Форма співжиття 2-х організмів, що належать до різних видів, корисна обом партнерам; напр. мікориза (симбіоз грибів з коренями вищих рослин); особливий тип с. мутуалізм.  Універсальний словник-енциклопедія
5. симбіоз — СПІВЖИТТЯ́ (одночасне або спільне життя кого-, чого-небудь), СПІВІСНУВА́ННЯ, ПОЖИТТЯ́, СИМБІО́З. Досягнення людського розуму повинні належати всьому людству — це закон нашого планетарного співжиття (П. Загребельний); Мирне співіснування держав з різним соціальним ладом.  Словник синонімів української мови
6. симбіоз — СИМБІО́З, у, ч. 1. біол. Форма співжиття організмів різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду. Взаємно вигідні відносини між тваринами, між тваринами і рослинами вчені називають симбіозом (Веч. Київ, 12. XII 1957, 4). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах