символізм
СИМВОЛІ́ЗМ, у, ч.
Напрям у літературі та мистецтві кінця XIX – початку XX ст., що, ґрунтувався на суб'єктивно-ідеалістичній філософії, інтуітивно-асоціативному відображенні дійсності, проголошував головним художнім прийомом символ як вираження незбагненної суті предметів і явищ.
За висловом Гейзинґи, символізм створював образ світу більш строгий у своїй єдності та внутрішній зумовленості, іж це здатне було зробити природно-наукове мислення (з наук. літ.);
Слід особливо виділити постаті Вороного як зачинателя модернізму в українській літературі та Тичини як найбільш яскравого представника символізму початку століття (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)