симулювати
СИМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док.
1. Удавати з себе (перев. хворого).
Хто симулює, той нічого не вхитрує (прислів'я);
Котромусь з офіцерської комісії при огляді вдалася підозрілою Оленчукова шия. Чому не згинається? Контужений чи просто симулює? (О. Гончар);
Дружинник стає у позу і читає роль Войницького з інтонаціями правопорушника, що виправдовується, симулює і кається (І. Волошин).
2. що. Удаючи, обманюючи, створювати хибне уявлення про свій фізичний стан, свої почуття і т. ін.
Доповів [лікар] начальникові, що державний злочинець симулює манію переслідування (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)