синапс

СИ́НАПС, у, ч., біол.

1. Структура, яка забезпечує передачу нервового імпульсу з одного нервового волокна на інше.

2. Місце з'єднання двох невронів або нерва і м'яза.

3. Парна сполука гомологічних хромосом при мейозі.

△ (1) Детона́торний си́напс – синапс, розміщений ближче до тіла нейрона або великих стовбурів дендритів.

Передача імпульсів через детонаторні синапси здійснюється дуже швидко (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. синапс — си́напс іменник чоловічого роду мікроскопічний канал, по якому передається нервове збудження  Орфографічний словник української мови
2. синапс — (від гр. synapsis — з’єднання) — спеціалізоване утворення, задопомогою яких нервові клітини пов’язані одна з одною, передаючизбудження від нейрона до іншого нейрона або до певних органів. Надії С. побудовані процеси фонації, диригування, гри на музичних інструментах тощо.  Словник-довідник музичних термінів