синод
СИНО́Д, у, ч.
1. Найвищий колегіальний орган православної руської церкви.
Після конфлікту з духовенством і синодом нарешті було вирішено встановити пам'ятник [Богданові Хмельницькому] на Софійській площі (з газ.);
Секретар консисторії приховує жало своєї душі стилем обер-прокурора найсвятішого синоду Побєдоносцева (М. Стельмах);
* Образно. Одним думалось про далеку землю, другим зелено малювались оті сім десятин, що десь міряє таємничий селянський синод (М. Стельмах).
2. Зібрання духовних і світських осіб для розв'язання найважливіших церковних справ.
Словник української мови (СУМ-20)