синоніміка
СИНОНІ́МІКА, и, ж.
1. Сукупність синонімів певної мови.
На службу політичної сатири ставить Вишня і українську синоніміку (із журн.).
2. Розділ лексикології, який вивчає синоніми.
3. Те саме, що синоні́мі́я.
У І. Котляревського дуже широко виявлена лексична синоніміка в різних частинах мови, особливо в дієсловах (з навч. літ.);
Крім лексичної синоніміки, розрізняють ще граматичну, яка передбачає синонімічність граматичних конструкцій (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)