Словник української мови у 20 томах

синьо-зелений

СИ́НЬО-ЗЕЛЕ́НИЙ, а, е.

1. Який поєднує в собі синій і зелений кольори.

Рівняння застосовано для опису концентрації пігментів у клітинах червоних і синьо-зелених мікроводоростей при глибокому азотному лімітуванні (з наук. літ.).

2. Синій з відтінком зеленого.

Море тепер синьо-зелене (М. Івченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. синьо-зелений — си́ньо-зеле́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. синьо-зелений — -а, -е: Синьо-зелені водорості — відділ водоростей; характеризуються специфічним комплексом асиміляційних пігментів та повною відсутністю джгутиків і вієчок.  Великий тлумачний словник сучасної мови