сиродутний
СИРОДУ́ТНИЙ, а, е, мет.
Пов'язаний із стародавньою технологією добування заліза способом безпосереднього відновлення залізної руди вуглецем при високій температурі.
Із заліза, яке добували [слов'яни Верхнього Подністров'я] з болотної руди сиродутним способом, виготовляли сокири, долота, серпи, ножі, шила, ключі, наконечники списів і стріл та інші речі (з наук.-попул. літ.);
У майстернях були виявлені залізний шлак, шматки сиродутного заліза (із журн.);
// Признач. для добування заліза таким способом.
Сиродутна піч;
Сиродутний горн.
Словник української мови (СУМ-20)