систематичний
СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який являє собою систему; побудований, упорядкований за певним планом.
Для задоволення тематичних запитів читачів існує [у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського] .. генеральний систематичний каталог (з наук.-попул. літ.).
2. Який спирається на певну систему; суворо планомірний.
Нині в нашій країні збирання народної творчості набуло систематичного характеру (із журн.);
Систематична освіта;
// Логічно впорядкований, стрункий, послідовний (про виклад думок).
Не можу тобі написати такого листа, як хотілось би, щоб все по порядку і до ладу описати .. Може, потому, як звикну та заспокоюся, листи будуть більше систематичні (М. Коцюбинський);
Не буде тут ніякого систематичного розповідку, але зате се правдиві слова людини, що бачила на свої очі все те лихо (Леся Українка).
3. Постійний, регулярний.
Павлусь розторсав собі нерви систематичною гульнею по ночах (І. Нечуй-Левицький);
Зовсім інша робота писати спомини, там треба інтенсивного і більш-менш постійного напруження пам'яті, систематичного думання (Леся Українка);
Для виробництва систематичне підвищення якості продукції є життєвою потребою, яка диктується корінними інтересами народу (з газ.);
– А-аа! – випростав Бронко плечі, як після сну у невигідній позиції, і тут же подумав: “Треба буде повернутись до систематичної гімнастики” (Ірина Вільде).
4. бот., зоол. Стос. до систематики (у 2 знач.).
З початку XIX ст. виникає думка про систематичну самостійність лишайників (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)