скала
СКАЛА́, и́, ж., заст.
Скеля.
Сидить ворон над скалою, Похитує головою (П. Чубинський);
Меж скалами, неначе злодій, Понад Дністром іде вночі Козак (Т. Шевченко);
Стояли великі голі скали, в них була велика, простора, темна печера (І. Франко);
* Образно. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла (М. Коцюбинський).
СКА́ЛА, и, ж., муз.
Ряд звуків, розташованих за висотою.
Берберійська музика – це власне народні пісні з широким об'ємом скали, співані головно молоддю (з наук. літ.);
На її [бандури] грифі під струною “до” малої октави є темперована скала .. За цією скалою можна легко і точно настроїти всю бандуру без допомоги додаткового інструмента (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)