скалитися
СКА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., розм.
1. Розсуваючи губи, показувати зуби.
Скалиться, як собака на висівки (Номис);
// тільки 3 ос. Відкриватися (про зуби).
2. Широко посміхатися, перев. глузуючи.
Оксен мовчки сів на лінійку, засміявся: – Тебе, Гнат, постав на перехресті – німці нізащо не підійдуть. – А ти не скалься (Григорій Тютюнник).
3. Проглядати, виднітися.
– А наші черевики, – вигукнув Михайло, – черевики з продертими підошвами, крізь які скаляться панські пальці! У нас на Україні приказка на цей випадок навіть є: видно пана по галявах (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)