скаменілий —
скамені́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
скаменілий —
див. твердий
Словник синонімів Вусика
скаменілий —
див. скам'янілий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скаменілий —
(як (мов, ні́би і т. ін.)) скам’яні́ти (скамені́ти) (на мі́сці). 1. Стати нерухомим, завмерти під впливом якогось сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти. — Біжи за мішками, а він — як скам’янів — і не рухнеться (А.
Фразеологічний словник української мови
скаменілий —
НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
скаменілий —
Скам’я[ме]ні́лий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
скаменілий —
СКАМЕНІ́ЛИЙ див. скам’яні́лий.
Словник української мови в 11 томах
скаменілий —
Скаменілий, -а, -е = скам'янілий.
Словник української мови Грінченка