Словник української мови у 20 томах

скаменілий

СКАМЕНІ́ЛИЙ див. скам'яні́лий.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. скаменілий — скамені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. скаменілий — див. твердий  Словник синонімів Вусика
  3. скаменілий — див. скам'янілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скаменілий — (як (мов, ні́би і т. ін.)) скам’яні́ти (скамені́ти) (на мі́сці). 1. Стати нерухомим, завмерти під впливом якогось сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти. — Біжи за мішками, а він — як скам’янів — і не рухнеться (А.  Фразеологічний словник української мови
  5. скаменілий — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  6. скаменілий — Скам’я[ме]ні́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скаменілий — СКАМЕНІ́ЛИЙ див. скам’яні́лий.  Словник української мови в 11 томах
  8. скаменілий — Скаменілий, -а, -е = скам'янілий.  Словник української мови Грінченка