скам'янити

СКАМ'ЯНИ́ТИ, ни́ть, кого, що.

Док. до кам'яни́ти.

Материнська скорбота скам'янила її лице (М. Стельмах);

Не скам'янила шахта його серця, не перетворила на шматок породи, а навчила його над усе цінувати землю і тішитися її плодами (М. Ю. Тарновський).

Значення в інших словниках

1. скам'янити — скам'яни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скам'янити — -нить, перех. Док. до кам'янити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скам'янити — Скам'яни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Превратить въ камень. Там така баба-яга, шо хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить. Мнж. 33. Переносно: привести въ оцѣпенѣніе. см. скаменити.  Словник української мови Грінченка