скап
СКАП, у, ч., діал.
Вода, що стікає звідкись.
Коли з даху капле, він [мороз] обертає скапи в сталактити, бочку водовоза в мармурову скелю, людей у статуї (М. Коцюбинський);
// Бурулька.
Хоч за ніч наростали скапи на скелях, .. – настала нова днина, пригріло сонце, зміцніли сили потоку – полетіли у безвість тонкі, льодяні плівки (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)