скасовувати
СКАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СКАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. Визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним; анулювати, відміняти.
– Враховуючи мужність, яку проявив у цьому бою сержант Кравцов, смертний вирок скасовую, – високим збудженим голосом додав Білогруд (Ю. Бедзик);
– І що ж вони [люди] гомонять? – аж перехиляється [Василина] через тин, начеб вона вперше чує розмови про землю. – І що викупне цар скасував, і що від панів відріжуть ниви (М. Стельмах).
2. Те саме, що ліквідува́ти.
[Василь:] Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих та бідних (Панас Мирний);
– А я думаю, – сказав один старий чоловік, – що коли наш пан такий дуже “постемповець” [передовий].., то нехай би і коршму [корчму] свою скасував, і горівки зовсім не курив (І. Франко);
Хлоп! А хлопів не можна брати до цеху. Коли б уряд про це довідався, він міг би скасувати самий цех за таку постанову (З. Тулуб);
– Я буду старатися всіма силами скасувати сі поганські звичаї [святкування Юрія] (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)