скатований
СКАТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до скатува́ти.
В неволі скатований люто, Ти смерть за свободу прийняв (з народної пісні);
// у знач. прикм.
При гомоні дзвонів, котрих ніколи не мав уже почути, скатований злочинець заридав перший раз тяжко і болюче (І. Франко);
– Скільки канчуків полосували тут спини “неслухняних бунтарів”. На їхніх скатованих тілах купці, феодали Строганови, робили собі мільйони (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)