скидка
СКИ́ДКА, и, ж.
1. розм. Те саме, що зни́жка.
[Гершко:] Я купив тисячу пуд [пудів] пшениці на розписки. Скидки з пуда двадцять копійок проти ціни, яка буде восени (І. Карпенко-Карий);
– Краще я вам розкажу все, на суді буде скидка, – зіронізував Гаманюк (М. Ю. Тарновський);
Йдеться не про скидки на тему, не про зниження критерію .. Йдеться про те, що не можна допускати скептицизму і буркотіння, коли оцінюється велика й складна праця письменника (з газ.).
2. мисл. Стрибок убік, який робить тварина, тікаючи, заплутуючи сліди.
Глянь – скидка... Ну, пильнуй! Я стану з цього боку, А ти відтіль заходь. Напруж і руки, й око! Він [заєць], певне, там лежить, у бур'яні... (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)