скипатися
СКИПА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., СКИПІ́ТИСЯ, пи́ться; мн. скипля́ться; док.
1. Гуснути, засихаючи (про кров); запікатися (у 3 знач.).
Здатність крові скипатися й утворювати згустки – захисна реакція організму (з наук.-попул. літ.);
В маляти скипілася кров біля губ... (І. Нехода).
2. Сплавлятися в тверду масу, утворювати компактні грудки (звичайно при високій температурі); спікатися.
Балки сталеві плавились, і черепиця скипалась у груддя шлаку (О. Гончар);
* Образно. Змішалися, сколотилися в юнацьких грудях любов і ненависть, скипілися в один клубок, який весь час крутився, каламутив збудоражені думки (М. Ю. Тарновський);
// З'єднуватися внаслідок паяння, зварювання і т. ін.; злютовуватися (у 2 знач.).
На місці зварювання не було видно ніяких швів, залізна маса обох кінців скипілася водно (І. Сенченко).
СКИПА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., до кого, проти кого, діал.
Чіплятися до кого-небудь, діймати когось.
– Чоловік скипається проти мене, – вже й на очі не хоче приймати... (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)