складочка

СКЛА́ДОЧКА, и, ж.

Зменш. до скла́дка 1, 2.

На їх [панянках] плаття пишні, збірочками унизані, складочками обвішані (Панас Мирний);

Він виглядає старшим роками, має вже кілька складочок на обличчі (М. Ю. Тарновський);

Сонце вже сідало за горами, і довкола все занурювалося в тишу і спокій, сонність виповзала з найменших навіть складочок землі (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. складочка — скла́дочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. складочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до складка 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. складочка — СКЛА́ДОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до скла́дка 1, 2. На їх [панянках] плаття пишні, збірочками унизані, складочками обвішані (Мирний, III, 1954, 261); Він виглядає старшим роками, має вже кілька складочок на обличчі (М. Ю. Тарн., Незр.  Словник української мови в 11 томах