скльовувати
СКЛЬО́ВУВАТИ, ує, недок., СКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що.
Клюючи, з'їдати.
Завдає [шпак] деякої шкоди, бо скльовує вишню, виноград, шовковицю (з наук.-попул. літ.);
Порошкоподібні сухі комбікорми птицею використовуються не повністю, бо вона скльовує більш привабливі за кольором, формою і величиною складові частини, а інші, хоч і більш поживні, залишає (із журн.);
Оте гайвороння вже вибило баштани – навіть маленького кавунчика не лишилося в полі, навіть пуп'янки склювало прокляте вороння (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)