сковорідка

СКОВОРІ́ДКА, и, ж.

Те саме, що сковорода́; невелика сковорода.

Кинулась [стара] у кухню і вбила йому зо двоє яєць на сковорідку (П. Куліш);

Вони сіли до столу, де стояла сковорідка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Г. Коцюба).

Значення в інших словниках

1. сковорідка — сковорі́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сковорідка — -и, ж. Те саме, що сковорода; невелика сковорода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сковорідка — хохл. (сковородка) сковорода  Словник чужослів Павло Штепа
4. сковорідка — як щупа́к на сковорі́дці, з дієсл. Дуже сильно, надзвичайно. Мав неспокійний сон. Хропів, харчав, аж мала дитина збудилася, а над ранок став через сон кричати, кидав собою як щупак на сковорідці (Б. Лепкий).  Фразеологічний словник української мови
5. сковорідка — Сковорі́дка, -дки, -дці; -рі́дки, -рі́док  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сковорідка — СКОВОРІ́ДКА, и, ж. Те саме, що сковорода́; невелика сковорода. Кинулась [стара] у кухню і вбила йому зо двоє яєць на сковорідку (П. Куліш, Вибр., 1969, 299); Вони сіли до столу, де стояла сковорідка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Коцюба, Нові береги, 1959, 232).  Словник української мови в 11 томах
7. сковорідка — Сковорідка, -ки ж. ум. отъ словорода.  Словник української мови Грінченка