сколочений
СКОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до сколоти́ти.
Загрожуючи вилами, .. наче сколочені якимсь лихом, баби з диким гвалтом підступили до хати (Л. Юхвід);
// у знач. прикм. скаламу́чений, му́тний.
Сколочена вода вернула знов до давнього спокою і відбивала в своїм чистім дзеркалі синє блакитне небо, і кілька хмар білих погідних, і сонце ясне, гаряче, що згори заглядало цікаво в воду (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)