скопувати

СКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Розпушувати землю заступом, лопатою і т. ін.; копати.

Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. .. Орали тракторами, але орали й коровами, й скопували лопатами (О. Довженко);

Цілий день вона робила своє. То .. скопувала свій квітник, то насаджувала там квіти (Ю. Збанацький);

Баба Зінька помаленьку та помаленьку і город скопала, і засіяла, і засадила грядки (І. Нечуй-Левицький);

Гордій порадив скопати не якусь там грядку, а весь город і позичив на посадку картоплі (Л. Юхвід).

2. Робити заглиблення в багатьох місцях, викидаючи землю заступом, лопатою і т. ін.

Люди скопали ціле велике поле на горбі ровами вздовж і впоперек (О. Маковей).

3. Копаючи, зносити, розрівнювати що-небудь (виступ, нерівність ґрунту).

Карпо загадував людям на роботу і попереду усього звелів скопати той капосний горбик на горі (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. скопувати — ско́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скопувати — див. копати  Словник синонімів Вусика
3. скопувати — -ую, -уєш, недок., скопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розпушувати землю заступом, лопатою і т. ін.; копати. 2》 Робити заглиблення в багатьох місцях, викидаючи землю заступом, лопатою і т. ін. 3》 Копаючи, зносити, розрівнювати що-небудь (виступ, нерівність ґрунту).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скопувати — СКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розпушувати землю заступом, лопатою і т. ін.; копати. Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. ..Орали тракторами, але орали й коровами, й скопували лопатами (Довж.  Словник української мови в 11 томах
5. скопувати — Скопувати, -пую, -єш сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. (Залюб.). Дорожку скопила, руту посіяла. Чуб. V. 422. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли. Рудч. Ск. І. 188.  Словник української мови Грінченка