скоромовний

СКОРОМО́ВНИЙ, а, е.

Який мовиться швидким темпом, скоромовкою.

Десь надвечір з роздолу знову долинув густий мінор “Петрівок”, але його хотів пересилити другий гурт дівчат, що котив веселою, жвавою, .. скоромовною співанкою (М. Івченко).

Значення в інших словниках

1. скоромовний — скоромо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. скоромовний — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
3. скоромовний — -а, -е. Якому властива швидка, поспішна мова або швидкий темп мови.  Великий тлумачний словник сучасної мови